Historia - vero testis, temporum lux veritatis, vita memoriae, magistra vitae, nuntia vetustatis
(History - eye witness of te past, light of the tuth, life of the memory, life teacher, messenger of antiquity)

Заснування кафедри дерматології
На засіданні Ради Університету св.Володимира 4 жовтня 1863 року було розглянута постанова медичного факультету: "Медицинский факультет в заседании 25 сего сентября по предложению профессора Меринга поручил адъюнкту Горецкому чтение накожных болезней. Донося об этом Совету, факультет просит ходатайства об учереждении на общих основаниях клинического отделения накожных болезней в Киевском военном госпитале и о предоставлении Горецкому звания ординатора с увольнением его от дежурств и от всяких занятий, несовместимых с обязанностями профессора". Рада прийняла позитивне рішення.

Книжкові пожертвування.
Після смерті професора М.И Стуковенкова його вдова пожертвувала Університету його бібліотеку, вміщуючу більш 2000 томів. Крім того, вона передала в клініку шкірних хвороб медичного факультету більш ніж 100 муляжів шкірних захворювань зроблених під керівництвом Михайла Івановича Стуковенкова художником Піонтковським.

Пам'ять про вчителя.
Професор П.В.Нікольський ще в студентські роки зупинив свій вибір на кафедрі професора М.І.Стуковенкова. Не змінило його рішення і положення, в якому він опинився після закінчення з відзнакою Університету Св.Володимира: не дивлячись на клопотання професора М.І.Стуковенкова, молодому лікарю змогли лише запропонувати посаду позаштатного ординатора при клінічному відділенні шкірних та сифілітичних хвороб. На цій посаді П.В.Нікольський пропрацював 3 роки без заробітної плати. В заключенні своєї дисертації він написав: "Я считаю себя вправе гордиться тем, что я был одним из первых ординаторов клиники, созданной профессором М.И.Стуковенковым...." На цій кафедрі, виконуючи роботу з листоподібної пузирчатки, він описав діагностичний симптом відшарування рогового покрову (симптом Нікольського). Пам"ять про свого вчителя Петр Васильович проніс через все життя. Свою книгу "Лекции о лечении сифилиса" він присвятив пам'яті М.І.Стуковенкова. А в 1907 році спеціально приїхав із Варшави в Київ для того щоб виступити на засіданні фізико-медичного товариства присвячену 10-річчю після смерті М.І.Стуковенкова. В наукових працях свого вчителя Петро Васильович цінував неприйняття ним вузького підходу в дерматології: "Которая ничего не хочет знать кроме пятен, папул и пузырьков с их отличительными особенностями..."

Дерматолог-письменник.
Серед учнів завідуючого кафедрою шкірних та венеричних хвороб медичного факультету Київського Університету св. Володимира С.П. Томашевського особливе місце посідає ім"я Михайла Опанасовича Булгакова, який став видатним письменником. Його новели, романи та п'еси відомі в усьому світі. В формуванні М.О.Булгакова як письменника значну роль відіграв період його навчання на медичному факультеті Київського Університету св. Володимира в якому він навчався з 1909 до 1916 року. В студентські роки Михайло Булгаков цікавився лабораторними дослідженнями, хірургією та дерматологією.Після отримання звання "лекаря с отличием" він працював в пересувних госпіталях західного фронту. Потім працював земським лікарем і зарекомендував себе енергійним працівником. На протязі року ним було обстежено та проліковано біля 16000 хворих. Потім, вже будучи професійним літератором він розкаювався, що покинув медицину "Но, видит бог, одна только любовь к литературе и была причиной этого".

Стетоскоп в дерматології
Професор М.Н.Кузнець очолив кафедру дерматології в 1954 році, коли йому виповнилося 64 роки. Він був досвідченим клініцистом і постійно підкреслював студентам, що шкірні хвороби це не місцеві процеси, а віддзеркалення захворювань всього організму. Діагноз дерматозу може бути поставлений тільки після детального обстеження хворого. Студенти для того, щоб продемонструвати свою готовність обстежити хворого шкірним захворюванням всіми доступними терапевтичними методами з'являлись на іспити з стетоскопом в нагрудному кармані халату, що позитивно впливало на настрій професора.