|  Горецький Людвіг Казимирович
(1826-1885)
Доктор медицини (1855). Доцент кафедри спеціальної терапії в Києві. Закінчив медичний факультет Київського університету (1848). З 1864 до 1880р завідував дерматологічною клінікою і читав доцентський курс нашкірних хвороб. Склав перший звіт дерматологічної клініки Київського університету. Вивчав історію дерматології.
Нікольський Петро Васильович
(1858-1940)
Доктор медицини, професор. У 1884 році закінчив медичний факультет Київського університету св.Володимира. Учень М.І.Стуковенкова. Працював у клініці шкірних та венеричних хвороб (1884-1899). Опублікував понад 70 наукових праць. Привів нові докази неврогенного патогенезу екземи. Відомий своїми працями з акантолітичної пузирчатки, які є і досі цікавими.Описав характерний діагностичний симптом пузирчатки - легке відшарування епідермісу . Обгрунтував можливість лікування уроджених дерматозів.  Стуковенков Михайло Іванович
(1842-1897)
Доктор медицини(1871), професор, зав кафедрою дерматології і сифілітичних хвороб в Києві (1883-1897). Закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію (1866). Учень С.П .Боткіна.Учасник російсько-турецької війни (1877-1878). У 1879 р. oбраний 2 викладачем і консультантом кафедри сифілідології та дерматології на жіночих медичних курсах. З 1883р - доцент, професор кафедри дерматології і сифілідології університету св.Володимира. Одним з перших описав стрічкоподібну пузирчатку (1886), грибоподібний мікоз, саркому Капоші (1890) та ін. Ряд праць присвячено венеричним хворобам. Першими у світі науково обгрунтував лікування сифілісу ртутними препаратами. Засновник київської школи дермато-венерологів.
Теребинський Володимир Іполітович
(1878-1950)
Доктор медицини (1906), професор (1912), завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб в Києві (1917-1919). Закінчив військово-медичну академію (1903). Учень І.П.Павловлова. З 1904р дійсний член та секретар російського сифілідологічного і дерматологічного наукового товариств. У 1919 р емігрував до Белграду, потім жив у Парижі. Обирався членом правління Товариства російських вчених в Королівстві Сербія. Є автором більш ніж 40 наукових робіт.  Тижненко Андрій Мойсейович
(1874-1944)
Доктор медицини, професор, завідувач київською кафедрою шкірних та венеричних хвороб (1921-1941). Декан лікувального факультету (1926-1936). Закінчив Військово-медичну академію. Учень І.В. Павлова. Під його керівництвом виконані роботи з питань серології при сифілісі, з лікування сифілісу і гонореї, раку шкіри, псоріазу, червоного вовчаку, туберкульозу шкіри.
| |
